Скандинавський стиль інтер'єрів досить молодий, і остаточно оформився у звичному вигляді після 40-х років минулого століття. Веде своє коріння від привезених та спрощених класичних європейських стилістик, зокрема ампіру, неабияк розбавлених місцевими мотивами. Унікальність скандинавських інтер'єрних стилів у тому, що на них мало вплинули місцеві історичні традиції, і їхнє формування максимально зумовлене регіональними кліматичними особливостями. У подібних реалізаціях цей інтер'єрний стиль виник не в одній країні, а одночасно в декількох сусідніх, де є певні культурні відмінності. І ключову роль відіграє регіональна специфіка – географічне розташування.

Північний світловий день короткий, особливо в зимовий період, і є необхідність максимально використовувати всі доступні прийоми для створення світлого і комфортного простору. І у сканді цьому підпорядковано все. Головний колір – це звичайно білий, та його похідні. Активно застосовуються світла деревина, як натуральна так і пофарбована, відкрите планування, прості меблі з прямими лініями, та загальна незавантаженість декором усіх елементів. Великі вікна, легкі фіранки чи жалюзі (а то й взагалі без них), дерев'яна підлога – все підпорядковане трьом головним принципам скандинавських інтер'єрів – простоті, лаконічності та практичності. Так, деякі елементи, наприклад, ту ж відносно скромну ліпнину або масивну кахельну піч, можна зустріти, але такі речі ще більше на контрасті підкреслюють загальну легкість всього інтер'єру.

Простота – у скандинавів вона у всьому. Специфічний спосіб мислення та культура, де показушність та демонстрація розкоші не дуже позитивно сприймається суспільством, сформували як загальний стиль життя сіверян, так і їхні будинки з інтер'єрами. Та й багатими ці країни стали відносно недавно, історично доступ до дорогої сировини був обмежений, і частіше застосовували доступні місцеві матеріали – деревину, простий камінь та мінімум текстилю. Про те, що стиль сканди показав свою живучість та актуальність у сучасних умовах, ми бачимо за популярністю продукції Ікеа – вона підкорила весь світ.

Освітлення як найважливіший елемент скандинавського інтер'єру

Все тим же принципам простоти, функціональності та лаконічності підпорядковується освітлення в скандинавському інтер'єрі. І навіть у наших широтах, де світловий день довше, ніж на півночі, це також важливо. Причини банальні – розмір вікон та розміщення будівлі. Далеко не всі будинки, особливо не нові будівлі, мають по-справжньому великі, характерні для сканді вікна. Найчастіше при плануванні не замислюються над тим, як краще розмістити будинок відносно сонця. Про квартири і говорити не варто – там навіть у новобудовах із цим біда. А освітлення критично необхідне – саме правильно спроектовані та реалізовані освітлювальні прилади підкреслять усі переваги скандинавського інтер'єру, його переваги та деталі. І одного джерела освітлення завжди мало. Забудьте про підвісні стелі із вбудованими світильниками – цього у сканді немає і не буде. Тут будь-який світильник не просто джерело світла, але і частина самого інтер'єру, і його геометрія і реалізація дуже важлива. Знову ж таки – лаконічність і простота форм. Практикується створення багаторівневої моделі освітлення, що складається з наступних компонентів:

  • Провідне джерело світла у вигляді люстри. Їх може бути кілька, якщо йдеться про велике приміщення, наприклад, кухню – вітальню. Форма плафонів – мінімалістична геометрія – від шару до трикутника тощо. Дуже вітається низьке розташування. Колірна гама - все той же білий і схожі, можливо, дрібні хромовані елементи або контрастні вкраплення. Навіть проста лампа розжарювання без плафона класичної круглої форми на чорному шнурі задасть необхідне сприйняття окремо взятої частини кімнати.
  • Локальні джерела світла для виділення певних зон, розташованих у центрі приміщення. Перед усім це торшери. Принцип той самий – мінімалізм, тонка ніжка та несучі деталі, проста форма плафона.
  • Допоміжне освітлення. У сканді дуже популярні прості формою настільні лампи та бра. Допускаються масивні моделі з металу, наприклад міді та контрастні кольори – чорні, зелені. Сюди можна віднести лаконічні зональні світильники в стилі лофт. Вкраплення дерева у конструкцію, стилізація під лампи розжарювання та низьке розташування вітаються. А ось зайва механізація ні до чого. Для підсвічування робочої зони на кухні – лампи прихованого монтажу.

Важливе застосування саме м'якого освітлення, максимально наближеного до природного. Завдання – наповнити простір світлом, близьким до натурального, яке підкреслить контрастність інших елементів інтер'єру, не перетягуючи на себе уваги. Сміливо забувайте про правило "золотої пропорції" - тут і люстра може бути дуже великої форми, а низький підвіс лише вітається. Габаритний торшер – це просто знахідка, яка у великому приміщенні вертикально виділить цілу зону – наприклад, пару крісел зі столиком. Не варто боятися контрастів - трикутний плафон, що низько висить, з проводом мідного кольору стане дуже виразним елементом інтер'єру. Замість однієї великої люстри можна групу з декількох маленьких. Матеріали – як натуральні – дерево, метал, скло, так і пластик. Тут уже все залежить від меблів та інших деталей. Оскільки практичність у сканді ставиться на чільне місце, то і підбір освітлювальних приладів здійснюють після меблів і загальної побудови інтер'єру.